Богдан Яременко

Глава правления «Майдан Закордонних Справ»

Традицйно наші можновладці використовують ЗМІ для зведення рахунків з опонентами

Тільки не подумайте, що ми не помітили повідомлення про контракт адміністрації президента України з американською лобістською компанією.

Підсумовуючи для тижневика ДТ результати президентських виборів в США ми з Oleh Belokolos, серед іншого, радили українській владі найняти професійну лобістську структуру для відстоювання інтересів України в Вашингтоні.

Перекроювання «вашингтонського обкому» неофітами з оточення Трампа звичайно вимагатиме реагування, для чого потрібні професійне око та рука в тих місцях, де дипломати працювати не можуть.

Але завжди є «але.»

Погоджуючись, як фахівець, з доцільністю наймання лобістської структури в США, як громадянин своєї держави, я би хотів знати:

а) як сплачуються відповідні гонорари;

б) які конкретні завдання поставлені перед компанією.

Знання першого необхідне для розуміння чи українські посадовці знову не переплутають приватну кишеню з державною.

Друге важливе з точки зору оцінки ефективності використання грошей українських платників податків.

Названа в ЗМІ лобістська компанія BGR Group є знаною і авторитетною. Її спроможність працювати ефективно в Вашингтоні в інтересах клієнтів не викликає сумніву. Зрештою, погляньте на список колишніх та нинішніх клієнтів BGR − Airlines for America, American Chambers of Commerce – China, Shanghai, American Insurance Association, Chevron Corporation, Coalition for Fair Effective Tax Rates, Embassy of Kazakhstan (London, UK), National Air Traffic Controllers Association, Outdoor Advertising Association of America, Republic of India, Republic of Bangladesh, Select Medical Corporation, US Green Building Council.

Гонорар, про який йдеться в ЗМІ, − 50 тисяч дол. США на місяць є цілком адекватним для компаній цього рівня (залежно від ступеню складності завдання та активності діяльності гонорар може бути і меншим, і значно більшим).

Власники BGR були помічені в Україні ще в 2014 році. Не можу гарантувати правдивість цієї історії, але історія появи BGR в Києві пов"язана з активним пошуком Петром Порошенком в період виборчої кампанії весни 2014 року та початкового етапу президентства професійних дорадників в США. Інша, не менш знана компанія, керуючі партнери якої контактували та зустрічались з Порошенком та керівництвом АПУ, відмовилась офіційно працювати на українського замовника через конфлікт інтересів (одним з їхніх клієнтів у Вашингтоні був Григоришин) та запропонувала замість себе дружню чи партнерську BGR.

BGR Group, природно, надає повний перелік послуг у сфері своєї діяльності, але їх визнаним «коником» є робота зі ЗМІ. Це може дати нам підстави для певних здогадок щодо завдань, які будуть поставлені перед компанією замовником за адресою Київ, вулиця Банкова 11. Здогадки ці не дуже радісні, адже традицйно наші можновладці використовують ЗМІ для просування себе, коханих, чи зведення рахунків з опонентами. А ось про вдалі PR-компанії в інтересах України багато чути не довелось.

Не було в Україні також і досвіду використання послуг іноземних лобістських компаній для досягнення конкретних цілей - прийняття рішень (урядових чи парламентських) щодо розвитку торговельних, економічних чи інших відносин з Україною, розширення допомоги тощо. Саме це мали би бути предметом діяльності лобістської структури. Адже публікації в ЗМІ чи там нехай навіть і налагодження прямих ліній комунікацій з новим президентом США − це ж лише механізми, які мають слугувати більшій і конкретній меті.

Тому нічого особливого (ні поганого, ні хорошого) наразі не відбулось. Але президент чи президентська адміністрація повинні знайти можливість надати достовірні та достатні пояснення щодо того, в чиїх інтересах найняли американську лобістську структуру, як фінансується контракт з нею, а також які конкретно завдання перед нею поставлені?

Мнение редакции сайта «15 минут» может не совпадать с мнениями, высказанными в рубрике «Блоги».

Все новости

Читайте также

Блоги

Евгений Лешан

Журналист

Чуркин обеспечивал в ООН растерзание Украины

Что-то с каждым новым покойником у меня из френдов выпиливаются товарищи, которые ждут от меня эмпатии, а находят нечто противоположное. Сами выпиливаются, как правило, не требуя ничего взамен. Бескорыстные люди.

20 февраля 2017, 20:31

Константин фон Эггерт

Журналист, Москва

О признании паспортов «ДНР» и «ЛНР» серьёзно

1 − Это последнее предупреждение Путина Западу − если не надавите на Порошенко по части местных выборов и автономии, то будет хуже.

18 февраля 2017, 22:19

Евгений Кузьменко

Журналист Цензор.НЕТ

«Крым − крымских татар, мудак»

«Чей Крым?» − внезапно написал мне чувак в игровой шахматной зоне в Интернете.

20 февраля 2017, 15:46

Лиза Богуцкая

Блогер, общественный деятель

Путин признал паспорта ОРДЛО?! Да он оторвал самый красивый и уникальный кусок Украины – Крым!

Вот я сейчас слушаю по телеку заунывные возмущения наших политиканов по поводу того, что Путин признал паспорта ОРДЛО. Типа, (О! Ужас!), он признал эти территории, тем самым нарушив базовые принципы территориальной целостности Украины.

18 февраля 2017, 19:17

Максим Горюнов

Философ (Москва, РФ).

Как Киеву использовать паспорта «ДНР» и «ЛНР»?

Очень просто. Надо связаться с китайской, вьетнамской, узбекской и таджиской мафиями и через них продавать эти паспорта желающим переселиться в Россию.

19 февраля 2017, 16:53

Владимир Долин

Журналист

Как президенту России пришла идея признать паспорта «ДНР» и «ЛНР»

Вот вам целый министр иностранных дел Российской Федерации Сергей Лавров в Мюнхене объяснил, с какого перепугу Россия паспорта «ДНР» и «ЛНР» признала: «указом президента разрешено принимать те удостоверения личности, которые есть у жителей Донбасса, Донецка и Луганска, для того чтобы они могли и в России проезжать легитимно, и затем перемещаться на железнодорожном, авиационном транспорте Российской Федерацией».

19 февраля 2017, 17:17
Все блоги
15 Минут в социальных сетях