Богдан Яременко

Глава правления «Майдан Закордонних Справ»

Роздана за останнє десятиліття нагородна зброя має бути реквізована

Я не фахівець зі зброї, але маю свою приватну думку на тему нагородної зброї, маю і висловлю.

Може бути, що я був першим в секретаріаті Кабміну, хто запропонував дарувати іноземцям зброю. Як керівник протоколу прем'єр-міністра мусив думати і про такі речі, як обмін подарунками і сувенірами.

Якщо мені не зраджує память, першим, кому за моєю пропозицією прем'єр Янукович у 2004 році вручив нагородну зброю, був прем'єр Лівійської Джамахірії. Далі мене вже і не питали – і за кілька днів по тому обдарований був Фрадков, а далі пішло і поїхало – це стало традицією.

Але зробити це перший раз було непросто. На мою пропозицію відразу резонно зауважили, що навіть президент України цього не робить або робить так рідко і непомітно, що важко знайти документальні сліди (напередодні президентських виборів 2004 року все оточення Януковича уважно стежило за відносинами з Л.Кучмою і багато уваги приділялось тому, щоб не викликати гніву, невдоволення чи навіть заздрощів президента, що вважалось важливим з точки зору підтримки на виборах). Також мене допитували, як взагалі це сприйматимуть іноземці, і чи не буде це занадто агресивно?

Я легко пояснив, що дарувати зброю – це не те, щоб поширена міжнародна практика, але у деяких народів вважається за норму і престиж. Також я пояснив, що здивувати подарунком голову лівійського уряду, якому бракувало хіба що замовлених у нас Русланів, буде дуже важко. Але «добив» скептиків я тим аргументом, що дарувати потрібно вітчизняний Форт, і що такий подарунок буде достатньо символічним з огляду на наше бажання торгувати з Лівією різною специфічною продукцією.

Але одна справа дарувати пістолети чи іншу зброю вітчизняного виробництва іноземцям, рекламуючи наш оборонпром, а зовсім інша дарувати іменну імпортну зброю українським посадовцям.

ЗМІ повідомляють, що у Пашинського вилучили на експертизу австрійський Глок. Глок вважається  одним з найнадійніших пістолетів у світі. Колись ним озброювали співробітників держохорони, але відмовилися від цієї практики через дороговизну і самого Глоку, а надто – набоїв  до нього.

Тобто у службових цілях закуповувати Глоки в порівняно ситі роки в Україні вирішили, що недоцільно. А ось для відзначення українських бюрократів, виявляється, імпортна зброя закуповується?!

Нагородна зброя – це  один з найвищих видів нагороди. Його удостоюються ті, хто в бою або в ситуації наближеній до бойової, виявив надзвичайну особисту відвагу, мужність та доблесть. Нормально, коли зброєю нагороджують шановних полководців, офіцерів чи солдат, які здійснили героїчні вчинки на полі бою, співробітників поліції, спецслужб, розвідки за аналогічні вчинки.

Але заслуги і доблесть Пашинського полягає в тому, що він отримує заробітну плату на посаді голови парламентського комітету з питань оборони. Навряд чи професійна оплачувана діяльність є хоч скільки-небудь героїчною. А коли і є, то існують інші відзнаки – знак Ветеран праці і т.д. Так само, не є доблестю і вийти зі зброєю в темному лісі «робити зауваження» неозброєній людині.

Мало того, що заслуги Пашинського перед Україною є сумнівними, так виявляється, що орган державної влади, який його нагородив (чомусь, мені здається, що це буде МВС України) витрачає бюджетні кошти на придбання недешевої імпортної зброї не для підвищення обороноздатності, захисту громадян, правопорядку тощо, а для протокольних цілей і сумнівних церемоніалів.

Це, я вам скажу, справжнє бл@дство.

Роздавання зброї вітчизняним бюрократам (початки цієї ганебної традиції я бачив в адміністрації Ющенка, найближче оточення якого прямо таки колекціонувало нагородну зброю від СБУ, МВС і тд; деякі так і говорили – усі ранги, звання, ордени маю, то треба уже і зброю отримати) має бути зупинене. Роздана за останнє десятиліття нагородна зброя має бути реквізована (за винятком тієї, якою нагороджувалися військовослужбовці чи правоохоронці), і як акт гуманізму охочим власникам має бути запропоновано викупити її у держави, попередньо оформивши дозвіл на володіння (за наявності підстав).

Мнение редакции сайта «15 минут» может не совпадать с мнениями, высказанными в рубрике «Блоги».

 
Все новости

Читайте также

Блоги

Елена Рыковцева

Журналист, Радио Свобода (Москва, РФ)

Письмо про Крым

Это никакой не пост в фб. Это личное письмо. Которое мне прислал мой друг, который живет в Украине. Он съездил в Крым. И написал. Попросила разрешения опубликовать, не указывая имени.

24 июля 2017, 19:54

Мирослав Гай

Руководитель Благотворительного фонда Мир и Ко

Наш больной на голову сосед решил покутить на последние деньги

Россия стянула к границе Украины три мотострелковые дивизии.

24 июля 2017, 19:41

Евгений Кузьменко

Журналист Цензор.НЕТ

Все эти месяцы я удивлялся: ну, откуда в стольких людях столько остервенелой злости к Надежде Савченко?

И только теперь понял: это чтобы вытеснить чувство стыда от собственной глупости, наивности и слепоты. Компенсаторика.

25 июля 2017, 19:59

Александр Тверской

Свободный журналист (Москва, РФ)

Война идёт на два фронта

Максим Исаенко. 1997 года рождения. 19 лет. Убит российскими оккупантами. Родители потеряли всё, что у них было. Максим был единственным ребёнком в семье.

25 июля 2017, 19:28

Нариман Джелял

Первый заместитель председателя Меджлиса крымскотатарского народа

Чийгоз на суде назвал Крым частью Украины

Ахтем Чийгоз продолжает давать показания.

26 июля 2017, 12:11

Юрий Касьянов

Волонтер, активист

Какие «элиты» − такая и страна (ВИДЕО)

Прервавший ради своей страны лечение рака мозга восьмидесятилетний сенатор Маккейн, которого Сенат встретил овациями, − яркая демонстрация человеческих качеств, присущих настоящему лидеру, и настоящим элитам.

26 июля 2017, 15:37
Все блоги
15 Минут в социальных сетях